МОДИФІКАЦИЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ П’ЄЗОРЕЗОНАТОРА НА ОСНОВІ МОДЕЛІ BUTTERWORTH – VAN DYKE

У статті досліджуються методики визначення параметрів еквівалентної електричної схеми (ЕЕС) п’єзоелектричних резонаторів і перетворювачів на основі моделей Butterworth – Van Dyke (BVD) Sherrita. Отримано аналітичні вирази для оцінки відносної похибки розрахунку резонансної частоти коливань п’єзоелемента, виходячи з ЕЕС BVD Sherrita, різних випадків граничних умов (ГУ), а саме нульових ГУ однобічним масонавантаженням міжелектродним проміжком. Представлено результати чисельного аналізу частоти, побудовано графіки частотних характеристик випадку АТ зрізу кварцу резонансну частоту fs = 10 Мгц. Ці показують, що найбільш поширені методики, засновані моделі BVD, мають значну абсолютну відносну fs. Встановлено, методика, заснована має нульову погрішність ЕЕС. Крім цього, ця методика може бути застосована п’єзорезонаторів ненульовими граничними умовами, при цьому виключається поява вище вказаних похибок. Запропоновано модифікацію в якій усунені приведені недоліки, тобто отримано подальший розвиток BVD. модифікованої які, відміну від існуючих методик, враховують залежність Ln C0 гармонік n. Модифікована використана моделюванні проектуванні нових резонаторів, фільтрів, датчиків пристроях контролю зв’язку, контрольно-вимірювальних приладах та інших п’єзорезонансних коливальних системах.